Мигдаль смажений

Загальна інформація

Мигдаль - чагарник або невелике дерево з підроду Мигдаль роду Слива. Мигдаль часто зараховується до горіхів, хоча насправді він є кісточковим плодом. За розміром і формою мигдаль схожий на абрикосову кісточку.
Батьківщиною мигдалю вважається Середземномор'я і Середня Азія. У цих районах культура мигдалю виникла за багато століть до нашої ери.
Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря (мигдаль бухарський доходить до 2500 м), віддає перевагу грунтам, що багаті кальцієм. Виростає невеликими групами по 3-4 особи, на відстані 5-7 метрів одна від одної. Цвіте в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди дозрівають в червні-липні.

Хімічний склад

Ядра кісточок культурного солодкого мигдалю містять жирну олію (до 40-60%), білкові речовини (близько 30%), слиз, вітаміни, барвники - каротин, каротиноїди, лікопін та ін., а також ефірну олію (0,5-0 , 8%), що визначають їх запах, і сліди глікозиду амигдалина.
До складу жирної олії входять гліцериди олеїнової (80%) і лінолевої (15%) кислот. Олія, отримана з неочищених від оболонок насіння солодкого мигдалю, містить невелику кількість ліноленової і миристинової кислот, відсутніх в олії, отриманої з очищеного насіння.

Використання у кулінарії

Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжим, підсмаженим, підсоленим, а також як прянощі при готуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів, надаючи йому тонкий смак. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору коньяків, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчату.
Особливе місце займає мигдаль в китайській і індонезійській кухні, в якій горіхи, мигдаль і цитруси додаються до великого числа страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса і так далі.

Використання у медицині

З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдальну олію використовують в харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають всередину, особливо дітям, як проносний засіб, а у вигляді емульсій - як обволікаючий і пом'якшувальний засіб.
Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, як протикашльовий засіб, при судомах; мигдальну олію вживали всередину як заспокійливий засіб при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо - від пролежнів.