Каркаде (гібіскус)

Загальна інформація

Каркаде (гібіскус) - чагарник сімейства Мальвові, що походить з Індії, в даний час поширився всюди в тропічних областях. Цю рослину вирощують в 150 країнах. Там червоний чай каркаде вважається спасінням від усіх недуг. В Європі він з'явився в XVII столітті і також був оцінений належним чином. У промислових масштабах гібікус культивується в Єгипті, Судані, Мексиці, Китаї, острові Ява, Таїланді.
У м'ясистих чашечках гібіскусу містяться органічні кислоти і цукор. Вони служать сировиною для виготовлення приємного на смак напою, а також використовуються під час приготування варення, тортів і желе. Листя і молоді пагони вживаються як овочі. Каркаде характеризується незвичайним ароматом, бордовим кольором і кисло-солодким смаком.

Хімічний склад

У складі гібіскусу присутні такі цінні біологічно активні речовини, як антоціани, флавоноїди і полісахариди і пектини.

Використання у кулінарії

Каркаде дуже смачний напій, як в гарячому, так і в холодному вигляді. Готують чай з пелюсток суданської троянди, як звичайний чай. Для цього одну чайну ложку пелюсток заливають склянкою гарячої води і за смаком додають цукор. Холодний каркаде готують також, як і гарячий і охолоджують. За бажанням можна додати лід.
Крім чаю, в кулінарії з каркаде готуються варення і желе. Також міцний настій каркаде застосовується в якості натурального харчового барвника червоного кольору. При цьому такий барвник не тільки повністю безпечний, але і корисний для організму.

Використання у медицині

Суданська троянда була відома своїми цілющими властивостями ще за часів Стародавнього Єгипту. Її квітки містять велику кількість фруктових кислот, наприклад яблучну і винну; а вмістом аскорбінової і лимонної кислоти чай каркаде дуже допомагає при підвищеній температурі. У той же час щавлевої кислоти в цьому напої немає, тому його можна вживати при схильності до утворення каменів в нирках.
В африканській народній медицині квітки гібіскусу використовують як протисудомний, бактерицидний, сечогінний, жовчогінний засіб. При порізах їх застосовують для зупинки кровотечі. Примочками з розмочених квіток лікують шкірні запалення, мокнучі екземи.
Свіже листя і квітки, розтерті в однорідну масу, прикладають до фурункулів, наривів, припухлостей при ендемічному паротиті (свинці) і навіть до злоякісних пухлин. Це ще і дуже ефективний засіб для позбавлення від юнацьких вугрів. Кашка з одних квіток вважається ефективним засобом при карбункулах, фістулах, ранах, що довго гояться і виразках злоякісного походження.