Аніс (насіння)

Загальна інформація

Аніс — однорічна трав'яниста рослина роду Бедринець (Pimpinella) родини зонтичних (Apiaceae). Батьківщина точно невідома, багато хто вважає — Середземномор'я або Близький Схід. Вирощується на насіння по всій Південній Європі, а також у Єгипті.
Корінь анісу тонкий, веретеноподібний, стрижневий. Стебло висотою до 30-50 см, прямостояче, округле, має борозни, у верхній частині гіллясте. Квітки дрібні, п'ятичленні, непривабливі, зібрані на кінцях гілок в складні парасольки 2,5-6 см в діаметрі, з 7-15 коротко-розсіяно-опущеними променями. Плід анісу двонасінний, широко-сердцевидно-яйцеподібний, яйцеподібний або грушевидний, довжиною 3-5 мм, трохи стислий з боків, з слабо виступаючими спинними ребрами.
Як пряність використовуються майже виключно насіння анісу, які збирають у серпні - вересні злегка незрілими і досушують в снопах. Крім насіння можна використовувати незрілі парасольки анісу, відразу після цвітіння вживаючи їх в соління, маринади для фруктів.

Хімічний склад

Сухі плоди анісу містять 1,2-3,5% (іноді 6%) ефірної олії, 16-28% жирної олії, до 19% білкових речовин, а також цукор і органічні кислоти.
Головні компоненти ефірної олії анісу - анетол (80-90%) і метилхавікол (10%), крім того, олія містить анісовий альдегід, анісовий кетон, анісовий спирт, анісову кислоту, α-фелландрен, α-пінен, дипентен, камфен, ацетальдегід, аніскетон. Ефірну олію отримують шляхом перегонки парою плодів анісу.

Використання у кулінарії

Молоде листя анісу можна класти в яблучні салати. Але найчастіше анісове насіння вживають в хлібобулочні і кондитерські вироби (порошок насіння анісу підмішують до тіста) і кисло-солодкі соуси, солодкі страви (компоти, киселі, муси і варення), а іноді в овочево-молочні та молочні супи і кашки.
Використовують аніс або анісову олію для приготування домашніх настоянок, наливок, пива і браг, квасів.

Використання у медицині

Аніс допомагає при запаленні нирок і сечового міхура, виводить пісок з сечовивідних шляхів. Застосовується при здутті живота, для стимуляції секреторної функції печінки і підшлункової залози. Препарати анісу, в тому числі в лікарських зборах, рекомендуються також при анацидних гастритах, метеоризмі та інших порушеннях функції шлунково-кишкового тракту. Годуючим матерям рекомендується для збільшення кількості молока, також застосовується для виділення мокротиння при кашлі, при коліках корисно вживати анісовий чай.
Промивання очей анісом покращує зір. Знімає запалення очей і настоянка анісу з шафраном на вині.
Анісова олія і плоди застосовують при катарах дихальних шляхів, трахеїтах, ларингітах і інших захворюваннях органів дихання. Анісову олію часто комбінують з іншими ефірними маслами, антибіотиками; вони входять до складу різних відхаркувальних мікстур.